Ця сторінка ще не вичитана
Юрій Отрошенко
Він
Хоч і своїми нас не обділив Господь,
І цій душі між них знайдеться місце!..
І дах, і наша ласка, і тепло!..
(Він, на знак згоди, ствердно киває жінці, вона, широко перехрестившись, бере немовля на руки. Рушають разом, шляхом біженців, все далі і далі…
Мотря приходить до тями,., кидається шукати свою дитину!..
Але, не знаходячи її, у розпачі і безсиллі падає на землю, хапається
за голову, голосить!..)
Закулісний хор співає:
ой, горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!..
(Завіса)
