Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/42

П 'сси і переклади співаної поезії І постріли, мов блискавки й громи!.. Куди рушати? Що робити далі?! Всё втрачене навік, без вороття!.. Неначе сон!.. Дивуюся, що я Нічого майже не пила й не їла, А молоко, бач, нё перегоріло!.. Знов, повно в грудях. Сей, моє дитя!.. Тобі дарма, що коїлось зі мною, Як, зуби зціпивши, поміж мерців, Перёйми, жах терпіла і… конала. І народилось ти! Живё, жадане! І пуповйну перегризла я І міцно, як могла, перев'язала. На ниві крові, попелу, страждань Я привела тебе, моє рщнёньке! І до грудёй притйснувши, тихцём Знялася рятуватись!., в дйке поле!.. (На щастя, не помічена ніким…) Гёть ейл нема!.. Що сльози, що зітхання!.. Прийшов стражданням і мені… — кшёць! Спасй, молю тебё, Господь Отёць, Нехай живё!.. дитя мого кохання!.. (Мотря непритомніє) Перехожі (Чоловік із жінкою) Він Оцё таке нам випало життя!.. Додому прййдем, з місця вже не зрушу!.. Вона Дивйсь: при мёртв!й… — ще живё маля! Його лишйти — взяти гріх на душу! Дитя — жива душа, безгрішна плоть!..

34