Сторінка:Ю. Золотарьов. Оксамитовий футлярчик. 1930.pdf/110

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
СТОЛИЧНІ ПРИГОДИ НЕЗАМОЖНИКА

На селі півні співають, а в місті — ні. Тому акуратній і педантичній людині в місті без годинника важко орієнтуватися…

Приїхав із рідної Барвинівки незаможник до Харкова на Всеукраїнський з'їзд. Хоча він людина й не педантична, але час йому цікаво знати. В місті півні не співають, — а тому, коли він вийшов одного ранку з готелю „Червоний“, де перебував із чотирма земляками, він спитав у якоїсь заклопотаної людини:

— Де тут довідатися, яка година?

Заклопотана людина ткнула пальцем кудись угору:

— Там!

Незаможник прослідкував, куди показував палець, — і бачить величезний будинок із баштою. На будинку написано!

— Товарова біржа.

На біржі — великий годинник. А на цифербляті:

— 4.

Злякався незаможник. Ніколи цього з ним не було, щоб так пізно вставав. Як попав до міста,