Сторінка:Ю. Золотарьов. Оксамитовий футлярчик. 1930.pdf/52

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Схопив я того футлярчика, зубами роздер його на шматки, кинув на підлогу. Почав топтати його ногами.

— Ось вам, — кричу, — ваш футлярчик. Маєте? Ось!.. Нічого, — кричу, — мені туди вже класти, в той футлярчик… Нема! Витрусили в мене все з футлярчика сьогодні. Витрусили. Ось куди ваш футлярчик…

І сам я себе почував якимсь порожнім футлярчиком, з якого витрусили все, що в ньому було…