самодержавства. Підчас громадянської війни на чотирьох бойових червоних фронтах був за головного каптенармуса речового складу тилової бази! Я ж негайно після оголошення непу подав заяву до партії. Мене з партії вичистити? Та ще під суд?! Я… я всіх на ноги підніму. Я до самої фракції житлокоопу доберуся! Переді мною нема зачинених дверей!
Схвильований та засмучений повертався я додому без партквитка. У мозку в мене морок і серце під ідеологічно-витриманою толстовкою теленькає. У роті пересохло, а у вухах великопісний дзвін.
Приплентався додому, зайшов, — дивлюся, на столі лежить оксамитовий футлярчик, уже готовий, бісером шитий на блакитному полі. З одного боку милується теща з ясним обличчям, а з другого боку — жінка.
— Вітаємо, — кажуть вони обидві, — сьогодні — ти іменинник. День твого янгола. Ось і футлярчик для твого партквиточка…
І гості ж тут, — і протопіп, і мировий суддя:
— З комунальним привітом вас, Борисе Миколаєвичу! — і лізуть цілуватися. — І носити вам ваш партквиток на щастя і радість дітям і друзям аж до третього коліна. І дай вам боже милосердний до соціялізму дожити, онуків христити…
— Іменинник! — зарепетував я. — Так це я іменинник!..
