Партслідчий зустрів мене дуже загадково. Сидить, батьків син, як отой сфінкс єгипетський, а на лобі ввесь чисто партстатут виписаний.
— Сідайте, — каже, — тут у зв'язку з майбутньою чисткою, надійшов на вас до контрольної комісії деякий матеріялець.
— Матеріялець? — дивуюся я, (як не дивуватися!) — Не може цього бути. Дивіться самі: членські внески всі сплатив, історію партії Н. Н. Попова усю чисто пройшов, аж далі нікуди йти. Вночі прокинуся, знаю де який з'їзд був і навіть буде. Проти ухилів завжди голосував. Є навіть свідки…
— Та не в цьому річі — зморщився той — Свідки тутечки ні до чого. Річ у тому, що, посідаючи відповідальну посаду у фінвідділі, ви злигалися з непманами, зменшуєте їм оподаткування, берете від них хабарі, на службу до себе взяли старих підрядників та спекулянтів. Далі: у вас два власні будинки під чужим іменем і ви визискуєте там мешканців. Самі ви приховали, що колись були офіцером, а казали, що ви підручний слюсаря… Ось вам шклянка води… А покищо, дайте мені ваш партквиток. Покищо… А там видно буде. Проте, для вас не повинно бути секретом, що з партії вас певно вичистять, якщо ще й під суд не підете…
Я скочив з місця. Ви розумієте? Я, можна сказати, з дитячих років у революційному русі, по вбиральнях реального училища протестував проти
