Сторінка:Ю. Золотарьов. Оксамитовий футлярчик. 1930.pdf/66

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

гучномовець у коридорі, — буває на ґрунті спадкового сифілісу, або…

Тоді мій розгніваний приятель шпурнув гучномовця на підлогу й почав його місити ногами.

— Гнойове запалення хробакового наростку, — чути було з-під ніг мого приятеля, — відзначається вже одним тим, що…

Гучномовця нещадно розбито на шматки. Але він ще жив, і кожний шматок кричав своє…

— Отож, сійте, сійте конюшину! Бо тільки ж вона… — кричав один шматок.

— Р-р-релігія опіум народу! — чути з другого шматка.

Третій шматок кричав за солітера, за сибірку та за різні інші приємні речі.

Мій приятель зібрав усі шматки гучномовця, загорнув у стару сорочку, вибіг у двір і „заземлив“ в останнє — закопав поза хлівом.

— Геморой найкраще лікувати особливими свічками, — лунало приглушено з-під землі, — що звуться „Вєназоль“…

***

Відтоді ніхто в цей куток двору не ходить. Бояться.

Часами, як хтось і наважиться сюди заглянути, — з-під землі приглушене нявчання:

— Смерть мухам і тарганам. Купуйте тільки папір „Лакмус“…