— Плужки, віялки, сівалки, молотарки — три.
— Три…
Гриць загинає пальці. Ходять по хлівах, до клуні залізли, на горище полізли, а на горищі таємничим шепотом куркуль сказав йому, що в нього є ще ременю на 6 пар чобіт, і ремінь теж показав.
Грицько помацав ремінь і похитав головою:
— Добра штука! — сказав він і все загинав пальці.
А куркуль втрете думав:
— „Чорта лисого візьмете на облік! Не такий я…“
Минуло три дні. І ось — простує до Трохима Ягідки комісія, обрана сходом брати на облік майно тих, кого мали розкуркулити. Комісія не пішла по хлівах, а прямо сіла за стіл, витягла якийсь список і каже:
— Ну, ти, Трохиме, не турбуйся нам показувати все. Ми і так, за столом на облік візьмемо. Ми в курсі. Читай, Федю!
Але тут двері одчиняються і входить Гриць. Куркуль кидається до нього.
— Грицю, ось твоє придане забирають!
Гриць відповідає:
— Байдуже. Я теж член комісії. А на облік я вже давно взяв твоє майно, ще коли ти за це й не думав.
І ось Федьо читає:
— 65 пудів засівного матеріялу — раз.
— Раз! — загнув пальця Гриць. — Правильно. Стільки й я записав.
