Сторінка:Ю. Золотарьов. Оксамитовий футлярчик. 1930.pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

всеукраїнська піонерська організація з „Кооптахом“. Останній пакт цього договору дуже здивував нашого півня. Там говорилося таке:

— Кожен піонер повинен стати птахівником! Поставити курку на службу соціялізмові. Протягом літа кожен піонер мусить викохати й вигодувати одну курку!

Старий кохінхін покотився з паркана котком й кинувся бігти селом. За ним погналося було з гарчанням якесь миршаве щеня, що байдуже не може дивитися, як хтось занадто поспішає, але-ж кохінхінові було не до нього. Він іншим разом, звичайно, показав би, як замахуватися на незалежність старих породистих кохінхінів. Бо це був з тих кохінхінів, що не те, що на цуценят — один на один на індика виходив!

І щож, у ночі знову був мітинг в тому ж самому хліву. З коротенькою інформацією про останні події виступив цей саме кохінхін. Резолюція була коротенька (бодай, ми — люди отакими обмежувалися б):

— Тому, що ситуація багато змінилася, що курку не усунено в кінець з соціялістичного сектору сільського господарства, і що наш братчик півень однаково, як і будило, потрібний на селі — протест скасувати, оголосити нашу півнячу солідарність з будилом і по братерському його вітати в селянській хаті!

Правда, один дуже молодий півничок, в якого голос ще тільки-но прорізувався і він ще зривався