Перейти до вмісту

Сторінка:Яворницький Дм. Як жило славне запорожське низове військо (1912).pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

дах північноі Русі, Новгороді та Пскові. Тоді супроти забіяк виступали старі, поважні діди — січовики і то словом, то бичами урозумляли бунтарів. Після того виводили обраного усім товариством за кошового отамана і становили його перед усіма насеред майдану. Вибраний, по старовинному звичаю, тричі одмовлявся од великоі чести, яку йому виявляли козаки, і тільки після третього разу брав кошовську булаву у руки і низенько уклонявся усьому товариству на всі на чотирі вітри. За кошовим таким же порядком вибірали військового суддю, писаря, осаулу і инчі чини. Після обрання усієі старшини звичайно була велика і бучна гульня, з кобзарями, бандуристами та лірниками, з скоками, та вибриками та вигуками, геть скрізь по всій запорожській Січі.

Усього люду в Січі було 10,000 — 12,000 війська, а по всій краіні запорожській, перед скасуванням Січі, близько 100,000 чоловік.

В Січі козацтво жило без жінок і звалось лицарством. Воно знало тільки одну війну і завжди ладне