Я на сьвіт народив ся під свист батогів |
А от єще тихий звук завороженої сфери:
Коли часом в важкій задумі
Моя поникне голова,
Легонький стук в вікно чи в двері
Потоки мрій перерива.
Чи може ти моя голубко
Моє кохання чарівне
Далеко десь з німим докором
В тій хвилі згадуєш мене?
Чи може гнучи в собі горе
Ти тихо плачеш у тиші,
А се твої пекучі сльози
Міні стукочуть до душі?
Ціле житє своє вложив Франко в поему “Мойсей”. Стражданя, мука, пережите горе, терпіня людскости, поневірка народу, чорна його невдячність і та велика любов поета до свого народа та до всего людства. Поему починає Франко великим словом пророків:
“Народе мій замучений, розбитий, |