Горпина. — Не забувайте й ви сметани!
Шпонька. — Хе, хе, хе! Поки до сметани, випємо краще на радощах.
Шило. — Випий з нами Горпиночко. (Наливає).
Шпонька. — І ми коло такої куріпочки-перепілочки помолодшаємо. — (Бадьориться)
Горпина. — (Приймає чарку до рук) — Я така рада, що втишилась звада! Ну, дай же, Боже, щоб заснуло лихо, а між вами, щоб було тихо. — (Пригублює).
Шпонька. — (Одхиляє чарку). — Нуб-бо, пошукайте дна в чарці?
Горпина — (кривиться). — Пекуча! — (Знов одпихає трохи).
Шило — (Одхиляє чарку) — Хиба лишаєш на сльози, чи що?
Горпина. — Та я й упюсь. — (Пє!) — Ху, нехай їй цур яка, аж у голові закрутило.
Шило. — Заспівай тепер нам, знаєш, такої, щоб і хата заходила.
Горпина. — А будень-гріх!
Шпонька. — Та ну-бо, перепілочко, на радощах… — (Наливав й пє) — На веселощах…
Горпина. — З вами тільки гріха доскочиш!
Шило. — То ваша сестра до гріха приводить.
Горпина. — Тільки на жінок лихо звертаєте, а що б ви без нас робили, га?
Шпонька. — Ох, і не кажи, ціпонько! Пропали б! Пропали б!
Шило — (сміється). А може б що й придумали.
Шпонька. — Не придумали б, не придумали б… Сказано — премудрість.
