і там про взриви народніх мас і причини тих взривів, походять звичайно з руки людей пануючих кляс, які дивилися на все з точки погляду інтересів своїх або своєї кляси. Супроти того все, що знаємо нині з історії про долішні слої ріжних народів, має характер дуже відірваний, порозриваний, припадковий, а передовсім сумнівний.
Що ми знаємо сьогодня про історію нищих верств нпр. Далекого і Близького Сходу: робучого Китаю, страшної Асирії і таємного Египту, малої але блискучої умом Гелляди, яка на культурнім полі сотворила безумовно все, чим так чваняться нині великі і горді народи білої раси. Що знаємо з історії нищих верств могутнього Риму, якого лєґіони доходили аж на землі України? Що ми сьогодня знаємо нпр. про життя-буття нищих жидівських верств, з яких вийшов Христос, хоч знаємо як найдокладнійше про двір Ірода, про всі його звязки, його кімнати, забави, любовниці, бо описав це як найдокладнійше жидівський ґенерал Йосиф Флявій у своїм монументальнім творі.
Знаємо дуже мало, а з того — ще менше певного.
Подібно мається річ і з історією України. Вся княжа доба хоч представлена в чудових літописях, рівних яким не має ні оден нарід в Европі (а яких, мимоходом кажучи, зовсім не знає українська інтеліґенція!),
