Таксамо мається річ зі всіми иншими справами: військовими, дипльоматичними, духовними, торговельними, фінансовими і т. д.
Тому кождий повинен описувати передовсім і найдокладнійше справи, які сам найкраще знає, в яких він спеціяліст. Отже: військовий — військові, урядовець — справи свого уряду (відомства), духовний — духовні, дворянин — дворянські, міщанин — міщанські, ремісник — ремісничі, селянин — селянські і т. д. Одначе для історика буде також важно знати, як відносилися представники поодиноких слоїв населення до всіх инших справ і тому мемуарист повинен описати не тільки справи, на яких спеціяльно визнається.
Дальше: дуже важно знати, чи справи, про які мова в мемуарах, автор знає безпосередно, з автопсії, чи з других рук. Бо инакша вартість мемуарів нпр. про війну й бої на фронті цего, хто сам брав у них участь, чим переповідача.
Подати відомости про себе треба як найдокладнійше, Отже: вік, місце зародження і постійного побуту, вістки про батьків і взагалі семю по батькови і матері — про виховання, освіту, заняття, становище, матеріяльні відносини і т. д. Важні передовсім оповідання про виховання в дома — хто його батьки по національности, по фаху, яке матеріальне становище їх, який дух панував в дома і т. д. А дальше — про науку в школах:
