початкових, середних і вищих, українських чи чужих, де, які відносини панували в них під національним та иншими оглядами, які були учителі та професори, які були відносини між учениками й учителями, як велася наука; які були студентські орґанізації, які святочні обходи, що читав у школі і поза школою (приватно) та що зробило на нього найбільше вражіння? Яке було взагалі життя студентське за часів молодости мемуариста в місцевостях — у школі, на кватирах, поза школою і т. д.
Колиж автор — самоук, то подати способи і місця, де набирав освіти. Підчеркуємо, що мемуари людей, які ніколи не були в школах, істнують у инших народів.
З покінченням шкільних студій починається звичайно фахова, професіональна діяльність. Діяльність належить описати до найменших подробиць. Яка це діяльність, де і як відбувалася, в яких умовах, з якими вислідами і т. д. — аж до хвилі, коли мемуарист почав інтересуватися публичним життям чи то як діяч чи як обсерватор. Від цеї хвилі вістки про свою особу зливаються вже з вістками про публичне життя, з властивими мемуарами, в яких тексті також треба подавати постійно замітки про себе — аж до самого кінця мемуарів.
Коротко: писання мемуарів починати від автобіоґрафії (своєї життєписі).
