Даосизм розпався на два напрями: аскетичний та гедоністичний, — останній перетворився в культ чутливости, частково з сексуальним присмаком.
Знайомство з Хіною, що саме переживала розквіт своєї поезії, зокрема лірики, — династія Тан 618—907 р. — дало багато япанській поезії, і не лише поезії, а збагатило й усі галузі культури. Але знову таки уряд япанський запозичав нову культуру, як таку, що відповідала потребам тогочасного япанського життя. Запозичалося лише те, що не розбігалося з інтересами панівної кляси.
Ще з II століття япанці мають зносини з Хіною, переважно через Корею. Спершу поодинокі корейці, що попадають до Япанії, стають за просвітителів (учений Вані). Що далі, то зв'язок міцнішає, і уряд відряджає посольство до двору хінського імператора. Але як тільки в Хіні повстає якась небезпека для імператора — як от заколот у Хіні
16
