Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

широко — як і хінці — риму у вірші, що зовсім не відповідала вимогам япанського віршу, бо хінська мова моносилабічна, де кожна силаба має закінчення і на голосну і на приголосну, через те вона елястичніша і може мати більший вибір рим, римованих слів, може мати різні комбінації як із голосних, так і з приголосних, — себто жіночі та чоловічі рими. Інша справа з япанською мовою. Япанська мова — полісилабічна, силаба має закінчення лише на голосну або складається з вільної голосної. Таким чином, можливість складання рими зменшується майже вдвічі проти інших мов. Лише так званою розмовною япанською мовою досить легко скласти римованого вірша, де б римувались закінчення дієслів. Але, поперше, це однаково була б не рима, а алітерація, і подруге — і це найголовніше — япанці (особливо того часу) пишуть свої літературні й поетичні твори так званою літературною або писаною мовою, що не знає таких

24