дивився, — чотирикутник і, нарешті, повний місяць — коло. Можна провести аналогію поміж япанською поезією VIII—XII віків і французькою придвірною поезією часів Франциска II та його сестри Марґаріги Наварської XVI ст., де поезія теж процвітала тепличною квіткою, була витончена, рафінована і не йшла, за межі кіл панівної кляси, і де теж лише той, хто вмів написати веселе оповідання, мадриґал, сонет, або епіграму, міг сподіватися на приймання при дворі. Певну паралелю можна провести й між французьким мадриґалом та япанською „танка“, де теж можна бачити, як у „танка“, невеликий розмір (сім або п'ять стоп), широко вживану гру слів га випещену форму.
Видатні фігури в япанській февдальній поезії є Какі но мото Хітомаро (народився 662 р.) та Ямабе но Акахіто (724—748 — розквіт діяльности). І той і другий були при дворі, а через те й творчість їхня співзвучна дворовій поезії.
46
