ється на дві частини: проза й вірш („танка“). Перший рядок прози кожного епізоду починається зі слів: Mukashi oto ко — „колись кавалер“[1] або „дама“ і далі вже йде виклад дії. Ось форма прози, що супроводять „танка“: колись „кавалер відвідав місце, де проходжувались принци по берегу річки Тацу“ і далі вже — „танка“ (див. стор. 40). Зміст вступу варіюється, але форма незмінна. Ось такий початок і надає самостійносте кожному епізодові. І, закінчуючи епізод, знову дається, але не обов'язково, рядок прози, що дає повне закінчення.
Здебільшого це буває як висновок: „так сказав він тому, що в неї були й інші кавалери“. Або: „так він склав і віршів ніхто більше не складав“ („Ісе моноґатарі“ 67 епізод).
У змісті певну паралелю можна провести між „Ісе“ і „Ґендзі“ моноґатарі:
50
- ↑ Термін „кавалер“ уживаю за Конрадом. Дослівно otoko визначає, чоловік, син, барон. В даному разі більше підходить як кавалер.