нїйше задумали провадити дальше свою дїяльність, але тодї спротивленє портуґальського правительства спинило виконаннє пляну. Одначе коли прийшла відомість, що Бальбоа дїйсно бачив океан поза Америкою, вислано 1515 р. Солїса з цїлком докладною інструкцією, щоб відшукати те море зі сходу. Знов доплив він до Ля Пляти, але занехав усїх способів осторожности, коли вплив в її русло; він лише з кількома товаришами удав ся на сушу; там повбивали всїх Еспанцїв індіянські стрільцї стрілами з луків з укритого місця. Кораблї не відважили ся плисти далї, а переведеннє дальшого відкритя арґентинсько-патаґонських берегів лишило ся, як знаємо, Маґелянови.
Одначе минуло ще чимало часу, заки еспанське правительство заняло ся поважнїйше справою кольонїзації тих країв, що на полудне від Бразилїї. В 1527 р. повстав над Ля Плятою перший форт Св. Духа (Santo Espiritu), а в 1535 р. дав Педро Де Мендоца, що мав титул аделянтада країв над Срібною рікою, почин до засновання міста Буенос Айрес. Про результати двох дальших десятків лїт довідуємо ся не лиш з еспанських жерел; ми маємо до розпорядку безпретенсіонально наівні, але очивидно дуже правдомовні ориґінальні писання одного Нїмця, що бачив той цїлий період конкістадорських подорожий як активний очивидець. Є се Ульріх Шмідель (Schmidel) із Штравбінґу; його біоґрафію подав Мондшайн, а Лянґмантель видав критично його рукопись, злобно поушкоджувану, що була вже розуміє ся і перед тим оголошувана друком. Також А. Домінґес (Dominguez) видав у 1891 р. коментований рапорт із подорожи, разом із рапортом Альвара Нувєца Кабеци (Cabeza) Де Вакас, якийсь час ґубернатора країв над Ля Плятою. Останнїй, одна з більше людяних особистостий між конкістадорами, терпів багато напастий та невдячности, аж по багатьох
