в них подавано науку ґеоґрафії. Безнастанні війни з Данцями, Славянами та Мадярами з своєї сторони причинили ся також до сього, що усунено переказувані байки та посунено вперед ґеоґрафічне знанє. Власне тодї лучили ся далеко на півночи Европи подїї, які приневолювали до формального розбрату з старинними ґеоґрафічними доктрінами, та колиб можна було тодї відповідно подовідувати ся про ті подїї на цїлім дальшім контінентї, то се булоб мало величезні наслїдки. На жаль се не стало ся і аж у нових часах оцїнено як слїд великі відкритя північних Ґерманів відповідно до їх правдивого значіня.
Під кінець 8 ст. скинув король Альфред пута данського панованя та зробив свій край осїдком висшої духової культури, в міру того, як на се його сили вистарчали; він сам брав ся до писаня, щоб виразити ту тенденцію через перекладаня значнїйших лїтературних творів на анґльо-саксонський язик. Всесьвітна історія іспаського сьвященика Орозія, опрацьована Альфредом — по думцї Доберенца (Doberentz) підстава для цїлого ряду космоґрафічних писань середних віків — се дуже цїнний памятник в історії ґеоґрафії. Однак король не вдоволив ся тим, щоб удержати знаннє давнїйших часів у систематичнім порядку, але також старав ся мати відомости про своїх сучасників, і для того стрічаємо на його дворі також одного чоловіка, що міг представити дуже важну річ, а то вигляд сеї части Европи, яка положена найдальше на північ, бо її бачив на власні очи. Був ним Норвежець Отар[1], богатий властитель земель у північній части свого рідного краю. Він відважив ся на таке підприємство, через жа-
- ↑ Othar, анґльосаський Ohthere.
