пролив Малякка до Персії. Звідси поїхали Полї дорогою караван, що вела через Баґдад та Трапезунт. Вони приплили 1295 р. знов щасливо до Венеції, провівши в дорозї майже чверть столїття.
Зараз по їх поворотї вибухла звичайна війна з Ґенуою. Марко Польо брав у нїй уҷасть, підчас одної морської битви дістав ся до неволї, та в вязницї мав час диктувати опис своєї подорожі одному з товаришів недолї. Длячого ориґінал був списаний по старофранцузьки, не знати, бо сей, що його списував, був родом із Пізи. Чиж мешканець Тоскани розумів свого друга лїпше тодї, коли сей говорив по французьки, нїж як говорив рідною беҫїдою? На латинську, італїйську, в кінцї й французьку мову переложив те оповіданнє пізнїйше; одначе довший час трівало, заки ширші круги довідали ся про нього. Колюмб знав його, як се пізнїйше побачимо.
Нї один иньший Европеєць, із виїмком що найбільше — єзуїтських місіонарів під цїсаром Кангі та найновійших часів, не мав протягом віків спромоги пізнати Китай так докладно та всесторонно, як Польо. Він познайомлює нас із дорогами та почтами, з банкнотами, з уживаннєм природного ґазу до осьвітлювання, з уживаннєм „обридливого, чорного каміння“ вугля — до огрівання, але дивно, чому він не говорив нїчого про корморани, якими ловлено риби, про друкованнє книжок, та розсаджуваннє скал мінами. Також із чисто ґеоґрафічного погляду отворила та подорож нові вигляди; так перший раз появляєть ся тут імя „Ціпанґу“ (Японїя), що притягало Колюмба. Навіть іще нинї при слїдженню центральної Азії користають із записок Поля.
В 15 ст. стали подорожі по Азії рідші. Дивним способом зайшов аж до Самарканду Йоган Шільберґер із Мінхена, що дістав ся був до турецької неволї в битві під Нїкополїс, а піз-
