Хто хоче набрати доброго розуміня про велике значінє, яке мають часи відкрить, не зможе обійти ся без сего, щоб трохи близше не приглянути ся наперед старинному, опісля-ж середновічному образови сьвіта. Аж тодї, коли набереть ся певности, як узкі були межі ґеоґрафічного знаня Греків, Римлян та христіянського заходу в часї перед хрестоносними походами, — тодї буде можна добре оцїнити сей період, що з найбільшою рішучістю зірвав традиційні пута та надав протягом не цїлих двох столїть земній картї цїлком иньший вигляд, а власне сей, який ще нинї маємо за правдивий, не вважаючи на деякі виїмки. Від звичайного понятя слова „середні віки“ відступаємо тут о стілько, що сьвідомо віддїлюємо від них 15-те столїтє; хоч т. зв. всесьвітню історію нових часів зачинають звичайно відкритєм Америки, то з другої сторони історик ґеоґрафії переконаний, що не можна покласти основної ріжницї між змаганями пізнаня морської дороги до Індії, а тими змаганями, про які є мова при подорожі Колюмба на захід. Аж до походів великого македонського короля був „земний круг“ — те означенє здавало ся вже також старшим
