Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/161

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Und frud nach allen Namen;
Doch keiner war, der Kundschaft gab,
Von allen, so da kamen…

 И Друга вызывает;
Но вести нет ей никакой:
 Никто об нем не знает…


 То не сірий туман
 З Чорномор'я підняв —
Піднімаються гуси то сірії;
 То не хмару снігів
 Буйний вітер навів —
Піднімаються лебеді білії.
 Кричать гуси: ґел, ґел…
 А за ними орел
Іспускається з хмари високої:
 „Не тікайте вгорі,
 Гуси сірі мої!
Підождіте орла, мої любії!
 Я не бити лечу,
 Розпитати хочу:
Чи не бачили ясного сокола?
 Чи не стрітили ви
 Богатирь-голови
З Чорноморії доброго молодця?“
 Коло моря убит
 Чорноморець лежить;
Його ручки лежать на три штученьки,
 Його ніжки на згляд
 Край дороги лежать;
Крізь реберця — трава пробивається.
 Серед степу того
 Ніхто к тілу його

— 83 —