Перейти до вмісту

Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/57

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Творчість Гулака-Артемовського у світлі критики.
 

I. М. Костомаров.

1. Вірші Артемовського-Гулака, що набули такої популярности, написано, виключаючи переклад Гетевого „Рибалки“, в дусі пародії, подібно до „Енеїди“ Котляревського. Надзвичайна легкість і правильність мови, свобода у виразах і безпосередній комізм виявляють у творцеві високий хист, од якого можна було-б чекати дорогоцінних наслідків. Кращий із його творів — це „Пан та Собака“, казка, що в ряді аналогичних творів російської літератури посідає почесне місце.

2. Ніхто не перевищив його в знанні всіх відтінків української народности і в ненаслідованому вмінні передавати їх поетичними образами й чудовою народньою мовою.

II. Ол. Котляревський.

За автором української Енеїди виступає на літературну сцену талановитий Артемовський-Гулак. Його становлять у ряд наслідувачів Котляревського і вказують на одиноку його п'єсу — переклад „Рибалки“ Гете, як на виняток, що не підходить під загальний характер його творів, які начеб-то мають нахил до пародії. Дійсно, не можна казати, щоб твори Гулака-Артемовського були цілком позбавлені пародії, але-ж вона виникає більш зовнішнє, як форма: зміст вже змінився, і варто тільки порівняти перелицьовану „Енеїду“ Котля-

— 57 —