Цю сторінку схвалено
гію Гулака-Артемовського на тлі тодішньої української та російської літератури. Для цього проф. Студинський уперше використовує рішучо всі писання Гулака, а не тільки поетичні; його аналіз у значній мірі обмежує думки про „демократизм“ дошевченківського письменства.
3. Сторінки про творчість Гулака-Артемовського в „Історії українського письменства“ С. Єфремова.
