Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/97

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


яльність наближенням до реальної творчости Котляревського: „Пан та Собака“ разом з „Суплікою до Грицька Квітки“. „Дві пташки в клітці“, „Пан“ (коли визнати його авторство) продовжують ті думки, що висловив Котляревський у III частині своєї „Енеїди“. Уже тим самим, що автор зачепив найболючіше соціяльне лихо — кріпацтво, він довів бажання у своїх художніх концепціях виходити з того реального життя, що оточувало людність України. Але поруч з цим уже року 1827-го він перероблює романтичну баладу Гете „Рибалка“ і перекладає фантастичну поему Міцкевича — „Твардовський“; тут він схиляється до романтичних сюжетів, повторюючи той творчий шлях, який пройшла більшість з тодішніх поетів. Проте дуже цікаво, що і в цих поемах він скористувався головне тільки сюжетом, бо останній нагадував нашому поетові твори української народньої поезії. Обробку-ж цих сюжетів переведено в реальних тонах (напр., відношення Твардовського до жінки), і це яскраво доводить дійсні літературні симпатії Гулака-Артемовського.

Характер творчости. Розцвіт діяльности Гулака-Артемовського припадає на десятиліття — з 1818 по 1827 рр., коли він був написав свої найкращі з художнього боку твори. Пізніші-ж поезії, в переважній своїй більшості, не мають літературно-громадського значіння, бо складено їх здебільшого з приводу особистих інтересів поета й навіть у свій час їх не було видруковано.

Гулак-Артемовський з охотою користувався чужими сюжетами, коли бачив, що вони підходять до його власного настрою. Але ці чужі форми він обов'язково заповняв своїм змістом, для

— 49 —