Сторінка:Aldred Jensen. Les emigrants Ukraïniens en Suéde (Extrait des Mémoires de la Société scientifique ukraïnienne Ševčenko, XCII).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

12

Альфред Єнсен



Григорія, котрий представляв ся як шведський поручник Кароль а Каннеберґ, через Поморє, Ганновер, Туринґію і Прагу. На Шлеску він був серіозно загрожений замахом росийського мінїстра в Віднї, про що докладно оповідає в своїм листї.[1]

„Дістав я цїнні в моїй тяжкій дорозї і оплаканя гіднім вигнаню листи вашої маґнїфіценції, прийнявши їх з належним поважанєм; з тих листів довідую ся, що в моїм скрутнім положеню не можу сподївати ся нїякої помочи з щедрої руки його королївської величности, мого ласкавого пана, і то приводить мене до роспуки. Кінець одного нещастя стає ступіню до другого і не знаю, коли Бог положить їм край. Не сумнїваю ся, що найсвітлїйший ґраф Бєльке доносив вже про небезпечне і тяжке положенє, в якім я знаходжу ся; листи того ж найсвітлїйшого ґрафа, котрих копії долучаю, найлїпше покажуть, яким способом я з наказу цїсаря змушений був покинути його наслїдні землї і перенести ся деинде. Менї важно лише виказати, що цар довідає ся про мій відїзд зі Швеції не через кого иншого, як через Войнаровську, злу женщину, позбавлену всякого стиду і чести. Хотячи цїною моєї згуби вернути волю свому чоловікови, вона в живих красках описувала капітанови Дашкулови, що той має доносити цареви; підчас побуту в Стокгольмі Дашкул вмів війти в дім Войнаровської не як гість, а майже як свій, донїс, які листи і до кого я маю від його королївської величности, з якою цїлю я їду на Схід і яку дорогу маю вибрати. Мене остерігали, щоби я мав ся на осторожности перед одним з прияте-


  1. Perillustris et Magnifice Domine.

    Literas M-ae V-ae honoratissimas, eâ quâ par est observantiâ, in afflictissima mea peregrinatione, magisq. in deplorando exilio recepi, perсepiq. ex ijs desperabundo animo, nullum mihi sperandum esse, in angustijs meis, à liberali S-ae R-ae M-tis D-ni mei clementissimi manu subsidium. Verúm finis unius mali, gradus est futuri, et nescio quando dabit Deus his quoq. finem. Non possum enim anceps haerere, quin Illustrissimus Comes Bielke, notum iàm fecerit, de turbido et afflicto meo statu, quo modo mandato Imperatorio, coactus sum alio me recipere, et extra haereditarias ditiones Imperiales excedere, indicabunt hoc luculentius literae eiusdem Ill-mi Comitis, quarum copiam his adiungo. Mihi solùm operae est pretium manifestam rem facere, non aliâ viâ pervenisse Czarum ad notitiam discessûs mei ex Suecia, nisi raepresentante eam, pessima, et omnis pudoris ac honestatis experte muliere Woynarowscia, quae meo fato intendens maritum suum in libertatem vindicare, vivis coloribus depixit referenda Czaro per Capitaneum Daschkul, qui per totum tempus commorationis suae Holmiae, non hospitem, verum domesticum se ferè apud ipsam agebat, indicavitq, omnia,