Голодомор – штучно створений у 1932–1933 роках більшовицьким режимом СРСР голод, від якого загинули мільйони українців. Аналоги подібним злочинам у світовій історії як за масштабом, так і за жорстокістю й цинізмом методів його здійснення важко знайти. Багато десятиліть у Радянському Союзі (СРСР) тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Навіть люди старшого покоління, яким вдалося пережити цю трагедію, не наважу валися говорити про неї публічно. І лише після здобуття Україною незалежності правда про Голодомор повертається до пам'яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації.
Україна відіграла ключову роль при формуванні Радянського Союзу. Вона мала більше населення, ніж решта неросійських республік разом, українці були найчисельнішим після російського народом СРСР. Досвід важкої боротьби з Українською Народною Республікою змусив більшовиків піти на створення УСРР, а на початку 1920 х років проголосити політику українізації. 20-ті роки, позначені насамперед гострою боротьбою за владу в радянсько-компартійній верхівці, показали чимало гострих проблем у стосунках між Росією та Україною. Ці проблеми виходили далеко за межі українізації – вони стосувалися економіки, врегулювання українсько-російських кордонів, формування збройних сил, розподілу владних повноважень між Москвою та Харковом, який тоді був столицею України. Вже створення СРСР було використано для подальшого підпорядкування УСРР союзному центру. Симптоматичним стало зняття у червні 1923 р. Х. Раковського, який виступав проти урізання прав союзних республік, з посади голови Ради народних комісарів (уряду) УСРР. Уже наприкінці липня 1923 р. Зінов'єв звернувся до Сталіна як Генерального секретаря ЦК РКП (б) із пропозицією: «Україну, на мою думку, треба серйозно зміцнити новими великими людьми». Так шлях в Україну відкрився для Л. Кагановича, П. Постишева, В. Балицького та багатьох інших.
З моменту зародження тоталітарного режиму Й. Сталіна[1] (кінець 1920 х років) українське питання набуло принципового значення. Зламати Україну для Сталіна означало багатократно посилити свою
- ↑ Сталін (Йосип Джугашвілі) – соратник В. Леніна, один із творців більшовицької партії, професійний революціонер, який замолоду займався терором та експропріаціями, шість разів арештовувався і перебував у засланні. Брав активну участь у підготовці повалення Тимчасового уряду Росії (листопад 1917 р.). З 1922 р. – Генеральний секретар ЦК Російської комуністичної партії (більшовиків). Використав посаду у боротьбі за одноосібну владу в партії та державі. Творець комуністичного тоталітаризму. Вважав «диктатуру пролетаріату» наріжним каменем марксизму. Сталіну були глибоко чужими
