необхідний для цього час роблять такий вибір ірраціональним. Існують серйозні перешкоди на шляху переміщення технічного ноу-хау через державні кордони, особливо того, що має пряму комерційну цінність. Водночас ціна придбання того, що уже відомо в інших країнах, значно нижча, ніж вартість розроблення його, починаючи з нуля. Навіть така велика країна, як Китай, нещодавно обрала шлях імпорту зарубіжного ноу-хау як необхідну передумову успіху своїх чотирьох модернізацій.
Навіть тенденції демографічного розвитку підштовхують нас до більшої взаємозалежності. Багато країн, що розвиваються, мають вже велику густоту населення, що швидко зростає. Це може призвести до збільшення кількості населення майже вдвічі у наступні два з половиною – три десятиліття. Коли ці діти досягнуть повноліття, а рівень народжуваності знизиться, ці країни зіткнуться з проблемою, коли наявне потенційно працездатне населення не матиме достатньо можливостей для продуктивної праці. В індустріально розвинутих країнах відбувається старіння населення, спостерігається зменшення темпів приросту населення. Питома вага зайнятих у виробництві порівняно з питомою вагою споживачів знижується, і ця тенденція триватиме. У деяких країнах, наприклад, Австралії чи Канаді, все ще залишаються величезні простори і неосвоєні ресурси. Ці фактори впливатимуть як на міжнародну міграційну політику, так і на подальший міжнародний розподіл праці.
Існують певні потенціальні стримуючі фактори, які, можливо, не відвернуть наближення у кінцевому підсумку світового ладу, але, безумовно, уповільнять цей процес.
По-перше, це ідеологічні розбіжності. Існуючі ідеології радикально різняться рекомендаціями щодо способів організації та управління суспільствами. Що стосується економічних систем, то ідеологічні розбіжності, можливо, менш істотні, ніж здається на перший погляд. Цікаво було спостерігати, як соціалістичні країни повільно і неохоче знову відкрили для себе ефективність деяких елементів системи вільного підприємництва, а саме: прибутковості як критерію управління підприємством та вільного ринку, що в порівнянні з централізо-
