Сторінка:I. Rakovskiyy - Nash Vsesvit, Lviv 1927.djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
 —  8  — 

кружить вісім великих планет; ось вони у свойому черговому порядку: Меркур, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Всі ті планети є з такого самого матеріялу, всі мають таку саму круглу постать, всі крутяться довкола своєї оси в той самий бік і всі кружать довкруги нашого Сонця в ту саму сторону. Тільки не всі вони однаково великі: найменчий Меркур майже 20 разів менчий від Землі, Венус і Марс майже так великі як Земля, інші планети значно більші від неї, а найбільший Юпітер майже 320 разів більший від нашої Землі.

Так само неоднаково віддалені планети від нашого Сонця: найблизший Меркур, віддалений від Сонця майже три рази менче як наша Земля, а саме на 58 міліонів кільометрів, другі чим раз дальші, а останний Нептун 30 разів більше віддалений від Сонця як наша Земля, бо кругло на 4500 кільометрів.

В додатку всі планети крім Меркура і Венери мають ще місяці, себто малі всесвітні тіла, які кружать довкола планет так, як вони довкруги Сонця. Наша Земля і Нептун мають тільки по одному місяцеви, Марс має їх два, Уран чотири, Юпітер девять, а Сатурн аж десять місяченьків.

Та крім згаданих вісьмох великих планет є ще дуже багато маленьких планеток, які густим роєм кружать довкруги нашого Сонця, поміж Марсом і Юпітером. Всі ці планетки так малі, шо їх промір звичайно не доходить до довжини сто кільометрів, а деякі з них не більші від якої небудь нашої невеличкої гори. Через те й їх трудно доглянути навіть через найбільші далековиди так, що хоч до тепер відкрито їх майже півтора тисячки, ми можемо бути певні, що по правді їх є далеко більше.

Вкінці, крім тих всіх згаданих великих і дрібних планет, кружать довкруги нашого Сонця ше й так звані комети і метеори, які не є нічим іншим як тільки хмарами дрібних камінюк. Ці хмари дрібного всесвітного каміння кружать довкруги Сонця в ріжних напрямах і то так, що раз дуже зближуються до Сонця, то знов незвичайно від нього віддалюються. Приблизившись до Сонця, комети так як і планети світять світлом соняшним, відбитим від себе, мов від зеркала і тоді ми їх можемо бачити. Хмари дрібних камінюк, метеори, цілком невидні для нашого ока. Одначе, коли така мала камінюка так зблизиться до нашої Землі, шо пролітає через наше повітря, тоді вона наслід-