Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1212

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1208

Євангелія від св. Матвія 15, 16

 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

 26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

 27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

Уздоровлення багатьох недужих

 29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

 30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали[1] їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

 31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

Чудесне нагодува́ння чотирьох тисяч народу

 32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

 33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

 34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

 35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

 36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

 37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

 38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

 39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

Рід лукавий не одержить небесної ознаки

16 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

 2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.

 3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!

 4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.

Стережіться фарисейської науки

 5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.

 6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!

 7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.

 8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

 9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

 10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

 11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

  1. Грецьке ε̃ξξιψαν — скидали.