Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1211

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1207

Євангелія від св. Матвія 14, 15

 36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

Нака́з Божий і переда́ння старших

15 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:

 2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

 3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

 4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

 5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

 6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

 7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

 8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

 9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

Що скверни́ть люди́ну

 10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

 11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

 13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

 14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

 15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

 16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

 17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні[1] виходить?

 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця,[2] — і воно опога́нює люди́ну.

 19 Бо з серця[2] виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

 20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

Уздоро́влення дочки хананеянки

 21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

 22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

 24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

 
  1. Грецьке άφεδρών — геть, до нечистого місця.
  2. 2,0 2,1 Серце“ в біблійній мові часто це центр розумового життя.