Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1224

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1220

Євангелія від св. Матвія 23

 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!

Фарисейська клятва

 16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.

 17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?

 18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.

 19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?

 20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.

 21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

 22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Не занедбуйте найважливішого в Зако́ні

 23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.

 24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!

 25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!

 26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!

 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!

 28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!

Кара синам убійників пророків

 29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,

 30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.

 31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.

 32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!

 33 О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?

 34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.

 35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного[1] сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!

 36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я

  1. Деякі тексти подають „сина Йояди“. Це Захарій, якого гебреї побили камінням за царя Йоаша, пор. 2 Хр. 24. 21, 22.