Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1240

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1236

Євангелія від св. Марка 3, 4

 28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

 29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

 30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

Хто рідня Ісусова

 31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

 32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

 33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

 34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

 35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Ісус навчав народ притчами

4 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.

 2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:

Притча про сіяча

 3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.

 4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.

 5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;

 6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.

 7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.

 8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз“.

 9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“

 10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.

 11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці[1] Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,

 12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“

 13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

 14 Сіяч сіє слово.

 15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

 16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

 17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

 18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,

  1. Грецьке μυστήριον таємни́цю, церковнослов'янський текст дає тайны, як і Мт. 13. 11 та Лк. 8. 10.