Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1245

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1241

Євангелія від св. Марка 6, 7

 34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.

 35 І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.

 36 Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.

 37 А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“

 38 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.

 39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.

 40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.

 41 І Він узяв п'ять хлібів та дві риби, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві риби на всіх поділив.

 42 І всі їли й наїлися!

 43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

 44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!

Ісус іде по воді

 45 І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.

 46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.

 47 А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.

 48 Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі[1] підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.

 49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,

 50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“

 51 І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,

 52 бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.

Ісус уздоровляє недужих у землі Генісаретській

 53 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.

 54 І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,

 55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.

 56 І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!

Наказ Божий і переда́ння старших

7 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

 2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

 3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

  1. Це була година десь четверта над ранком.