Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1260

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1256

Євангелія від св. Марка 14

 40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були́. І не знали вони, що́ Йому відказати.

 41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: „Ви ще далі спите́ й спочиваєте? Скі́нчено, — надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Лю́дський!

 42 Уставайте, ходім, — ось набли́зивсь Мій зрадник“.

Стражда́ння і смерть Ісуса Христа́.
Схо́плення Ісуса

 43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люди з мечами та ки́ями від первосвящеників, і книжників, і старших.

 44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого я поцілую, то Він, — беріть Його, і обере́жно ведіть“.

 45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: „Учителю!“ І поцілував Його.

 46 Вони ж руки свої накла́ли на Нього, — і схопи́ли Його.

 47 А один із тих, що стояли навко́ло, меча ви́хопив та й рубону́в раба́ первосвященика, — і відтяв йому вухо.

 48 А Ісус їм промовив у відповідь: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене.

 49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, — і Мене не взяли́ ви. Але, щоб збулися Писа́ння“.

 50 Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.

 51 Один же юна́к, по наго́му заго́рнений у покрива́ло, ішов услід за Ним. І хапа́ють його.

 52 Але він, покрива́ло поки́нувши, утік наги́й.

Нічний суд у Кайяфи

 53 А Ісуса вони повели́ до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.

 54 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним до сере́дини дво́ру первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.

 55 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали посві́дчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, — і не знахо́дили.

 56 Бо багато-хто свідчив фальши́во на Нього, але́ не було́ згідних сві́дчень.

 57 Тоді деякі встали, і кривосві́дчили супроти Нього й казали:

 58 „Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотво́рний, — і за три дні збудую інший, нерукотво́рний“.

 59 Але й так не було́ їхнє свідчення згідне.

 60 Тоді встав насере́дині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: „Ти нічо́го не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?“

 61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізно́ву спитав Його, до Нього говорячи: „Чи Христос Ти, Син Благослове́нного?“

 62 А Ісус відказав: „Я! І побачите ви Сина Лю́дського, що сидітиме по прави́ці сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

 63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: „На що́ нам ще свідки потрібні?

 64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається?“ Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен.

 65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: „Пророкуй!“ Служба теж Його била по що́ках.