Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1266

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1262

Євангелія від св. Луки 1

 49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

 50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

 51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

 52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

 53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

 54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

 55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

 56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

Наро́дження Івана Христителя

 57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

 58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

 59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

 60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

 61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

 62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

 63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван[1] імення йому“. І всі дивувались.

 64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

 65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

 66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

Пророцтво Захарія

 67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

 68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

 69 Він ріг[2] спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

 70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

 71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

 72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

 73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

 74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

 75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

  1. Ім'я Іван визначає „благодать Господня“, а Захарій — „пам'ять Господня“.
  2. Ріг — у мові біблійній це сила.