Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1268

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1264

Євангелія від св. Луки 2

назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.

 22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,

 23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

 24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

 25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

 26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

 27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

 28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

 29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

 30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

 31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

 32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

 33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

 34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

 35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

 36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

 37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

 38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.

 39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

 40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.

Дванадцятирі́чний Ісус у хра́мі

 41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

 42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.

 43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.

 44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.

 45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

 46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.

 47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.