Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1310

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1306

Євангелія від св. Луки 23, 24

 55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

 56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Воскресіння та вознесіння. Ісуса Христа́.
Анголи́ сповіщають жінкам про воскресі́ння Ісуса

24 А дня першого в тижні[1] прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,

 2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.

 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.

 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

 6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.

 7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.

 8 І згадали вони ті слова́ Його!

 9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

 10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.

 11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.

 12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.

Ісус з'являється Своїм учням на дорозі в Еммаус

 13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій[2] із шістдеся́т.

 14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.

 15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.

 16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.

 17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“

 18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“

 19 І спитався Він їх: „Що таке?“ А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.

 20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.

 21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.

 22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:

 23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.

 24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.

 25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!

  1. Цебто в неділю рано вранці, див. Ів. 20. 1.
  2. Ста́дія — міра на 600 стіп. Деякі грецькі тексти й давні переклади подають тут 160 стадій.