Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1311

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1307

Євангелія від св. Луки 24

 26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“

 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.

 28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

 29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.

 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.

 31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...

 32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“

 33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,

 34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.

 35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.

З'явлення Ісуса учням у Єрусалимі

 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“

 37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.

 38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?

 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.

 40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.

 41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“

 42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.

 43 І, взявши, Він їв перед ними.

Остання Ісусова наука учням

 44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.

 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.

 46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,

 47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.

 48 А ви свідки того́.

 49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.

Вознесі́ння Ісуса на небо

 50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

 51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.

 52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

 53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.