Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1332

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1328

Євангелія від св. Івана 11, 12

для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“

 51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,

 52 і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.

 53 Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.

 54 І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.

 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.

 56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“

 57 А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.

Нама́щення Ісуса миром

12 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

 2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

 3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!

 4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:

 5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“

 6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.

 7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.

 8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“

 9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

 10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

 11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.

Славний в'їзд Ісуса в Єрусалим

 12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

 13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“

 14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

 15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“

 16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.

 17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря