Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1333

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1329

Євангелія від св. Івана 12

з гро́бу, і воскресив його з мертвих.

 18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

 19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“

Отець прославляє Сина

 20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.

 21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.

 22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

 23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.

 24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.

 25 Хто кохає душу[1] свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя.

 26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.

 27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...

 28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“ Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“

 29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „Це ангол Йому говорив“!

 30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.

 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.

 32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.

 33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.

 34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“

 35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.

 36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.

Чому не ввірували в Ісуса

 37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

 38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“

 39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:

 40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“

 41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.

  1. „Душа“ часто визначає, як і в Старому Заповіті, „життя“.