Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1350

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1346

Дії святих апостолів 2, З

йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

 31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

 32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

 33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

 34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

 35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

 36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

 37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

 38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

 39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

 40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

 41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Життя перших християн

 42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

 43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

 44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

 45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

 46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

 47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

Апостол Петро оздоровлює кривого

3 А Петро та Іван на дев'яту[1] годину молитви йшли ра́зом у храм.

 2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними[2] звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.

 3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

 4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“

 5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

 6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“

 7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!

  1. По-нашому — на третю годину дня.
  2. Грецьке ώραίαν — цвітучі, хороші.