Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1351

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1347

Дії святих апостолів 3, 4

 8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

 9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

 10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!

Промова Петра у храмі про Ісуса Христа

 11 А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

 12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?[1]

 13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

 14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

 15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!

 16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.

 17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.

 18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

 19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

 20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,

 21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

 22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“

 23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.

 24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

 25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“

 26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“

Ув'я́знення Петра та Івана

4 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

 2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

 3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

 4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

  1. Грецьке εύσέβεια, церк. слов. благочестя