Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1392

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1388

Послання св. апостола Павла до
римлян

Павлів привіт римля́нам

1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії[1] Божої,

 2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

 3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

 4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

 5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

 6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

 7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим,[2] — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Павлове бажа́ння відвідати римля́н

 8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

 9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

 10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

 11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

 12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

 13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

 14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

 15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

Сила Єва́нгелії

 16 Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

 17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

Гнів Божий на безбожників

 18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

 19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

 20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

  1. Грецьке είς εύαγγέλιον, ц. слов. въблаговестїє, цебто — для благовістя.
  2. „Святий“ у посланнях апостола Павла — це той, хто вірує в Ісуса Христа, або хто належить до Церкви Його, взагалі — християнин. Те саме в Діях І. 13, 32, 41, Іб. 10, 18 і ін. місцях.