Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1395

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1391

Послання св. ап. Павла до римлян 3, 4

 10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;

 11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

 12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

 13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

 14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

 15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

 16 руїна та злидні на їхніх дорогах,

 17 а дороги миру вони не пізнали!

 18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.

 19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

 20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.

Закон і віра в Христа

 21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки.

 22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,

 23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

 24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,

 25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,

 26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.

 27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.

 28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.

 29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,

 30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.

 31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.

Авраам був ви́правданий з віри

4 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

 2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.

 3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

 4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

 5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

 6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

 7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

 8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

 9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.