Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1404

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1400

Послання св. ап. Павла до римлян 11, 12

були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,

 26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,

 27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“

 28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.

 29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.

 30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,

 31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.

 32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.

 33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!

 34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

 35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“

 36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь.

Розумна служба

12 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

 2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість.

 3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.

 4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,

 5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.

 6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,

 7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,

 8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!

Любіть один одного

 9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!

 10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!

 11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,

 12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

 13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!

 14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!

 15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

 16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“

 17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!