1459
Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 2, 3
тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
4 що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізна́ння пра́вди.
5 Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми́, — люди́на Христос Ісус,
6 що дав Само́го Себе на ви́куп за всіх. Таке було свідо́цтво ча́су свого,
7 на що я поста́влений був за проповідника та за апо́стола, — правду кажу́, не обманюю, — за вчителя поганів у вірі та в правді.
8 Отож, хо́чу я, щоб му́жі чинили моли́тви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.
9 Так само й жінки́, — у скромнім убра́нні, з соромли́вістю та неви́нністю, — нехай прикрашають себе не плеті́нням воло́сся, не кошто́вними ша́тами,
10 але добрими вчинками, як то ли́чить жінка́м, що присвячуються на побожність.
11 Нехай жінка навчається мо́вчки в повній покорі.
12 А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовча́нні.
13 Ада́м бо був створений перше, а Єва потому.
14 І Ада́м не був зве́дений, але, зведена бувши, жінка попала в пере́ступ.
15 Та спасеться вона діторо́дженням, якщо пробува́тиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.
3 Вірне це слово: коли хто єпи́скопства хоче, — доброго діла він пра́гне.
2 А єпи́скоп має бути бездога́нний, муж однієї дружи́ни, тверезий, невинний, че́сний, гостинний до при́ходнів, здібний навчати,
3 не п'яни́ця, не заводія́ка, але тихий, несварли́вий, не сріблолюбець,
4 щоб добре ряди́в власним домом, що має дітей у слухня́ності з повною чесністю, —
5 бо хто власним домом ряди́ти не вміє, я́к він зможе пильнува́ти про Божу Церкву? —
6 не новонаве́рнений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий о́суд.
7 Треба, щоб мав він і добре засві́дчення від чужи́нців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.
8 Так само диякони́ мають бути поважні, не двомовці, не багато відда́ні вину, не соромнозахла́нні,
9 такі, що мають таємни́цю віри при чистім сумлінні.
10 Отже, і вони нехай перш випробо́вуються, а потому хай служать, якщо бу́дуть бездога́нні.
11 Так само жінки́ нехай будуть поважні, не обмовли́ві, тверезі та вірні в усьому.
12 Диякони́ мусять бути мужі однієї дружи́ни, що добре рядя́ть дітьми́ й своїми домами.
13 Бо хто добре виконує службу, той до́брий ступі́нь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.
14 Це пишу́ я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незаба́ром.
15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба пово́дитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина пра́вди.
16 Безсумнівно, велика це таємни́ця благоче́стя: Хто в тілі з'яви́вся, Той оправданий Духом,
