Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1480

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1476

Послання до євреїв 9, 10

сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

 15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку.

 16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

 17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

 18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

 19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

 20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“

 21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю.

 22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення.

 23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами.

 24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

 25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою,

 26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

 27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд,

 28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння.

10 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.

 2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.

 3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,

 4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

 5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.

 6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.

 7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!

 8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.

 9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

 10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.

 11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.